Для Дар’ї Солодовникової війна стала випробуванням ще до народження другої дитини. Після евакуації до Варшави вона могла залишитися у безпеці, однак вирішила повернутися в Україну.
На той момент жінка була на 32-му тижні вагітності. Її рідне село на Херсонщині перебувало в окупації, але в Нікополі залишилися чоловік, робота та колектив «Аптеки 9-1-1», де вона працює асистенткою фармацевта.
«Я зрозуміла, що хочу народити свою дитину саме в Україні», — згадує Дар’я.
Незабаром після повернення місто опинилося під постійними російськими обстрілами. Пологи почалися під час одного з них, а перебування в пологовому будинку проходило між палатою та укриттям.
Коли донька Марія підросла, Дар’я повернулася до своєї аптеки. Сьогодні вона щодня долає шлях до роботи, адже транспорт у цьому районі вже не працює.
Фармацевти прифронтового Нікополя сьогодні виконують набагато більше, ніж свої професійні обов’язки. Вони допомагають людям оформлювати державні програми, користуватися цифровими сервісами, а під час тривалих відключень електроенергії аптека стала пунктом підтримки, де можна було зарядити телефон та вийти на зв’язок із близькими.
«Люди приходять до нас не лише за ліками. Їм важливо відчувати, що поруч є підтримка», — говорить Дар’я.
Поза роботою вона займається фотографією, зберігаючи для людей щасливі миті навіть у складні часи.
Історія Дар’ї є прикладом людей, які продовжують працювати попри небезпеку.
Аптека 9‑1‑1 продовжує підтримувати своїх співробітників, які через війну були змушені залишити домівки та переїхати в інші регіони країни. Компанія допомагає їм знайти нову роботу, адаптуватися до змін і зберегти професійний шлях, попри складні обставини. Для багатьох фармацевтів це означає не лише можливість працювати, а й відчуття стабільності та захищеності в період невизначеності.
Від початку повномасштабного вторгнення мережа втратила понад 300 аптек, зруйнованих або пошкоджених внаслідок російських атак. Попри такі втрати, компанія продовжує відновлювати роботу в безпечніших регіонах, відкривати нові точки та забезпечувати безперервний доступ людей до необхідних лікарських засобів. Це дозволяє підтримувати критично важливу інфраструктуру охорони здоров’я, яка щодня рятує життя.
У компанії наголошують: саме щоденна робота команди, відповідальність перед клієнтами та готовність допомагати одне одному формують репутацію стійкого українського бізнесу. У період війни такі принципи стають не просто корпоративними цінностями — вони перетворюються на фундамент, який дозволяє вистояти, розвиватися та підтримувати людей там, де це найбільше потрібно.
